Вступ

Кожна людина має своє місце народження - батьківщину. Про це вона знає і пам'ятає все життя. Де б ми не були, де б ми не жили, працювали - спогади про свій рідний край, милий розуму і серцю, завжди буде з нами. Тому ми повинні любити свій край щиро, всім серцем. Адже тут живуть наші батьки, рідні і близькі, тут ми робили перші кроки в своє теперішнє життя. Щоб найбільше любити свій рідний край, ми мусимо знати його минуле, його історію: хто наші предки, як вони жили, чим займалися, з ким воювали, кому допомагали. Необхідно знати видатних людей, відомих у селі і за його межами, хто працював на його благо, боровся і загинув за його краще майбутнє. Хотешів - типове українське село поліського краю, розташоване на мальовничому березі тихоплинної річки Турії. Біля села є озеро Свиринець та примикає озеро Сірче. З трьох сторін село охоплене лісовими масивами. В стародавні часи відповідні природні умови і зумовлювали заняття наших предків. В озерах і річці водилося багато риби, існували боброві засіки та куничні лови. Навколо були чудові випаси для худоби, на болотах гніздилося безліч птиці. Ліс приваблював звіриною, грибами і ягодами, будівельним матеріалом і паливом. Недарма назва річки походить від слова "ТУР"- дикий бик. Коли з’явилися перші поселення людей, ми не можемо сказати точно, археологічні дослідження на території села не проводилися. В урочищі Червінка знайдено кілька кам'яних сокир, що добре збереглися (одна в районному музеї), та кам'яні наконечники списів біля озера Свиринець. Люди в цей час переходили до осілого способу життя, займалися землеробством, скотарством, рибальством, полюванням. Отже, перші поселення людей з'явилися в кінці ІІ - на початку І тис. до н.е. Історія села, архівні матеріали, не дають змоги детально відтворити часи далекої минувшини наших предків. Ця історія творилася і розвивалася у сув'язі з загальним розвитком краю, всієї України. Постійне поселення людей відноситься до часів Київської Русі, коли йшла боротьба за землі і виживання. Основна версія походження назви села випливає із стародавніх переказів про те, що землі на яких ми живемо, належали пану Хотячеву, який переселився із-за Дунаю з 14-ма сім'ями. Йому, очевидно, полюбилося тихе затишне місце з річкою, озерами, віддалік від шумних і небезпечних доріг. Прізвище Хотячева і дало назву селу Хотешів. Перші поселення в районі села були в урочищі Маковище та вулиці Любомирка, де жила пані Любомирська. Остання назва потребує певних уточнень, бо прямо вказує на зв'язок з сім'єю могутніх магнатів-землевласників Любомирських. Існує інша версія походження назви села. Вона записана корр. "Полісся" В.Сусіком у с.Ворокомле.
...Князь Кур, переправившись через Турію, влаштував змагання, щоб вони розвеселили його. Та як тільки не кривлялися, що не робили пересмішники, князь не посміхався, сидів незворушно. В цей час Хот, переодягнувшись у ведмежу шкіру, підкрався до тих, хто змагався, став на диби та як за-ре-ве-е-е! Всі від нього дали такого драла, що аж курява знялася. Споглядаючи те, як втікають налякані учасники сміхотворення, натикаючись, спотикаючись і падаючи один на одного, князь Кур не втримався і зареготав. "Хот втішив, Хот втішив," - сміялись і собі воїни, радіючи, що тепер зможуть відпочивати після трудної переправи через річку. Від цього часу і стали називати село "Хотешів". На протязі всього часу існування села, під час володіння ним різними державами, назва села дещо змінювалася: "Хотячев", "Хотячево", "Хотешово", "Хотишово", "Хотешов", "Хотишов" і, нарешті, в наші часи зупинились на назві "Хотешів".